Світ тримається на сміливих людях
У Чернігівському інституті імені Героїв Крут МАУП багато уваги приділяється патріотичному вихованню студентської молоді. До 70–річчя Дня Перемоги викладачі та студенти переглянули унікальні кінокадри документального фільму «Чернігівський рубіж 1941-1943», створений представниками молодого покоління кінодокументалістів. Світ дійсно тримається на сміливих людях, і ми в цьому переконались.
8 травня в приміщенні Чернігівського інституту імені Героїв Крут в рамках реалізації проекту «Герої нашого часу» відбулась зустріч з учасником бойових дій в зоні АТО Ігорем Володимировичем Андрійченком. Перше враження від зустрічі – це молода, скромна людина з уважним, розумним поглядом. Ігорю Андрійченку 31 рік, але війна вже залишила білі скроні. Він народився у с. Сосниця, закінчив Полтавський військовий інститут зв’язку, має звання старшого лейтенанта. 23.04.14 року був мобілізований до 13 батальйону територіальної оборони ВЧ ППВ 2278 на посаду начальника зв’язку, командира взводу. 09.05.14 батальйон вирушив у зону АТО. Бойовий шлях розпочався з м. Сватово Луганської області. Бойові завдання батальйон виконував з 10.05.14 по 02.11.14 року. Наші бійці зайняли такі населені пункти: с. Новоалександрівка, с. Тепле, смт станція Луганська, с. Оріхово. За 2,5 місяці перебування батальйону в зоні АТО найбільш запеклі бої точилися в районі станиці Луганської. Наші війська щоденно обстрілювалися з території, окупованої сепаратистами. Постійно велись бойові дії, батальйон зайняв станицю Луганську, яка до того часу не контролювалась Української армією.
Друга ротація батальйону почалась з 16.01.15. Батальйон зайняв першу лінію оборони в районі м. Дебальцево. Протягом 28.01.15-31.01.15 військові вели жорстокі танкові та стрілкові бої, захищаючи м. Вуглегірськ Донецької області. У лютому 2015 року велась постійна оборона м. Дебальцево та навколишніх населених пунктів. Українські військові знищили численні диверсійні розвідувальні групи та танки противника. Українська армія зазнала значні втрати під натиском сепаратистів і отримала наказ відступити від зайнятих позицій. Весь той час підрозділ взводу зв’язку забезпечував безперебійну роботу засобів зв’язку для ефективного управління батальйоном в найгарячіші моменти. За весь період служби в зоні АТО батальйон гідно виконував бойові завдання по захисту територіальної цілісності України. 20 квітня о 3 годині ночі батальйон повернувся у Чернігів.
Ігор Андрійченко отримав почесний нагрудний знак від начальника Генерального штабу Головнокомандувача збройних сил України за досягнення у військовій службі II ступня. Історію Ігора Андріченка та його товаришів можна завершити словами Цицерона: «У мужності два головних прояви: презирство до смерті та презирство до болю». Студентська молодь та викладачі нашого вузу подякували бійцю за цікаву і змістовну розповідь про події, учасником яких був Ігор Андрійченко, та побажали йому здоров’я, щастя, мира.
